• укр
  • eng
  • pol
  • 中文
  • рус
Для людей с нарушением зрения
Для людей с нарушением зрения

(укр) Чого не вистачає українським експортерам? Результати опитування

(укр)

Допомога у налагодженні зв’язків з торговельними представниками, пошук партнерів на цільових ринках, аналітика щодо можливих ринків збуту, інформаційна підтримка, навчання та організація В2В зустрічей — цієї підтримки наразі не вистачає українським експортерам.

Такі результати опитування підприємців презентували 17 червня на засіданні Комітету підтримки експорту та інвестицій Київської торгово-промислової палати.

Зараз триває важливий етап перегляду та формування Експортної стратегії України на наступних 5 років. Ми знаємо, що в нас є багато стримуючих факторів для розвитку експорту, в той же час — величезний невикористаний в повній мірі експортний потенціал вітчизняних підприємств. Зі сторони Комітету підтримки експорту КТПП ми будемо надавати свої пропозиції та рекомендації щодо необхідних складових Експортної стратегії, але для того, щоб ці пропозиції були максимально дієвими, ми вирішили дізнатись безпосередньо у підприємців — що не влаштовує, що потребує змін, які інструменти їм потрібні для розвитку експортної діяльності, — розповів CEO ZAMMLER GROUP Віктор Шевченко, який є головою Комітету підтримки експорту та інвестицій КТПП.

В опитуванні взяли участь 124 підприємства, які експортують свою продукцію у країни ЄС, Азії, Африки і США. Це представники будівельної галузі, сільського господарства, харчової, легкої і хімічної промисловості, машинобудування та ін.

Серед ключових проблем, з якими зіштовхуються при експорті, підприємці зазначили:

  • бюрократизований процес отримання дозвільних документів;
  • складність процедур митного оформлення та одержання ліцензій, дозвільних документів;
  • складність дотримання всіх вимог, необхідних для імпорту в країнах-імпортерах;
  • відсутність достатнього для роботи із експортом знання іноземної мови;
  • відсутність інформації про установи та організації, що сприяють експорту;
  • високі ставки мита в країнах-імпортерах.

Також серед озвучених проблем — наявність корупційної складової на митниці, несприятливе валютне регулювання, неповернення ПДВ та ін.

Окрім цього, під час засідання учасники підняли питання економічної “блокади” частини українських товарів Республікою Білорусь у зв’язку з нещодавнім рішенням білоруської сторони щодо індивідуального ліцензування на імпорт низки українських товарів.

Цю ситуацію прокоментував заступник міністра МЗС України Дмитро Сенік:

Будь-яка українська компанія, яка постраждає від обмежень з боку Республіки Білорусь, може одразу звертатись до Ради експортерів та інвесторів при МЗС. І ми разом з нашими колегами з Міністерства економіки будемо шукати способи і докладемо всіх зусиль для того, щоб знайти такій компанії альтернативний ринок збуту.

Також Дмитро Сенік зазначив, що наразі МЗС та Рада експортерів та інвесторів при МЗС (РЕІ) прагне стати “вікном” для українських експортерів при виході на міжнародні ринки. Наразі при РЕІ проводяться щотижневі вебінари для експортерів із послами у різних країнах, ведеться активна робота для активізації співпраці із країнами Африки, заплановане навчання дипломатів у економічному напрямку.

Президент Київської торгово-промислової палати Микола Засульський зазначив, що ефективна реалізація Експортної стратегії потребує належної координації.

У нас, на жаль, немає поки єдиного “вікна”, куди б могли звернутися наші підприємці. А це сьогодні дуже важливо. Наведу приклад Ізраїлю. Там функціонує державний Інститут експорту, який координує усі процеси, дотичні до експортної діяльності. І в разі виникнення проблем, саме цей Інститут реагує на ситуацію, виступає з ініціативою, щоб зняти всі перепони для ізраїльських експортерів.

Міністерство економіки досі не оприлюднило дані виконання передостаннього року експортної стратегії України. Однак спираючись на ДЕРЖСТАТ можна підрахувати, що основний показник ефективності виконання стратегії — експорт товарів високого або середнього рівня технологій замість передбаченого стратегією щорічного зростання на 10% з базового 2016 року, коли він становив 17,3%, знизився до 14,9% в 2020 році, — зазначив під час виступу директор Oakeshott British Insurance Agency Юрій Гришан.

Під час засідання окремим блоком були розглянуті фінансові інструменти, які доступні українським експортерам. Зокрема про можливості та особливості кредитування при експорті розповіли представники Експортно-кредитного агентства, АТ “Укргазбанк”, АТ «Укрексімбанк», Державної інноваційної фінансово-кредитної установи та ін.

Одним з основних складових експортних операцій є страхування ризиків, пов’язаних з цим процесом. Тільки з початку цього року створене державою Експортно-кредитне агентство показало позитивну динаміку розвитку, почалися закупівлі реальних послуг, зроблені перші угоди, пов’язані з підтримкою експорту.

Олена Дяченко, членкиня Правління Експортно-кредитного агентства, запевнила, що дуже важливо мати на всіх етапах виробництва та просування продукції допомогу не тільки з питань маркетингу, пошуку покупців, але і з фінансових питань, які можна легко вирішувати за інструментами банків чи держави. Одним із механізмів підтримки держави є Експортно-Кредитне агентство, яке має за мету стимулювання масштабної експансії товарів українського походження.

За результатами опитування підприємців та обговорення під час засідання Комітету, буде направлене відповідне звернення до Міністерства економіки України.

Ознайомитись із повною версією опитування можна за посиланням https://cutt.ly/pnX6dqN

Подать заявку
Спасибо!

В ближайшее время наш специалист
свяжется с Вами

Познакомиться
Оставить отзыв