(укр)
1 жовтня в Україні почав діяти оновлений режим переміщення товарів на територію Євросоюзу та деяких інших країн, який преса охрестила “митним безвізом”. Відповідний закон український парламент ухвалив 30 серпня. І тепер цей документ набув чинності.
Україна приєдналася до конвенції про процедуру спільного транзиту та спрощення формальностей у торгівлі товарами. І наші компанії будуть підключені до електронної системи The New Computerised Transit System (NCTS). Нею користуються 36 країн, з них зокрема країни ЄС.
В ідеалі, тепер українські підприємці мають отримати єдині правила декларування та контролю транзитних переміщень товарів і можуть ввозити вантажі з ЄС до України та навпаки без додаткових переоформлень.
В чому плюси і як це працюватиме? NCTS – єдина, зрозуміла для всіх система. І завдяки цій системі нашим митникам буде легше відстежити увесь рух товару із точки завантаження. Раніше, приміром, під час експорту із Польщі – вся історія вантажу “губилася” на кордоні. І щоб за потреби з’ясувати якусь інформацію, українські митники мусили давати запит польським, і чекати днями на відповідь. Тепер така необхідність відпала. Єдина система – це швидко, зручно і унеможливлює якісь порушення дорогою.
На практиці – робота зі впровадження “митного безвізу” почалася, але є певні труднощі.
Що з імпортом?
Дорогою до України на імпортований товар раніше оформлювали 3 декларації. Першу робив відправник – до кордону із нашою країною. Другу – отримувач, від кордону. Третя оформлювалась уже під час заїзду на митний термінал.
Щоправда, більшість імпортерів з початком війни працювала за спрощеною процедурою, яка дозволяла їхати від кордону напряму до пункту вивантаження, без заїзду на митницю. Таку можливість давала декларація типу ЕА – її використовували на всі товари, окрім підакцизних. Зокрема і на товари, що мають преференційне походження: наприклад, з ЄС, Грузії та Ізраїлю.
Із запровадженням “митного безвізу”, декларація типу ЕА на товари преференційного походження уже не діє. І це спровокувало певні ускладнення: з’явились черги на заїзд авто на термінали; в імпортерів виникли додаткові витрати – наприклад, оплата за стоянку.
Так, за даними ZAMMLER, на Львівській митниці черги на заїзд авто на термінал сягають кількох кілометрів, а час очікування оформлення декларації перевищує 24 години. Там особливе навантаження на митницю – бо і до кордону ближче, і багато підприємств релокувалося туди зі сходу країни.
Що з експортом?
Раніше одну декларацію робив відправник товару в Україні. І другу – перевізник під час проходження кордону (транзитну). Тепер транзитну декларацію, так звану Т1 – можна оформити ще до прибуття на кордон. Але є особливість – блокування коштів (блокується сума, еквівалентна митним платежам при імпорті таких товарів). Альтернатива блокуванню коштів – фінансова гарантія, приміром, від банку (це окрема платна послуга фінустанови).
І тепер експортери, як й імпортери – мусять обов’язково заїжджати на митний термінал для опломбування. Всі стоятимуть в одній колії, а час митного оформлення буде напряму залежати від інспекторів. А їх на всю Україну лише 10 000 осіб.
Важливо розуміти, що підключення до NCTS не скасовує необхідності оформлення експортних декларацій, все – таки це різні документи. Але впровадження нової системи дає можливість українським фінансовим установам оформлювати гарантії на доставлення вантажу ( раніше ці гарантії оформлювали не на території України).
Тепер будемо спостерігати за тим, як формуватиметься пул українських банків та страхових компаній, які ці гарантії будуть забезпечувати. Причому це мають бути дуже авторитетні фінустанови. Уявімо ситуацію: до Польщі прямує вантаж, вартістю 60 000 євро. Приблизно третина від вартості, 20 000 євро – це податки, які за нього треба сплатити. І ось ці 20 000 і має прогарантувати банк або страхова. Або видати спеціальний сертифікат, або забезпечити “живі” гроші – котрі тимчасово заблокуються у банку на рахунку. Допоки товар не прибуде до пункту призначення. І це – один вантаж. Якщо таких вантажів 10 – сума гарантій зросте до 200 000.
Тому тепер ключове питання – скільки така послуга коштуватиме, приміром, українським експортерам? Якщо буде задорого – то звертатимуться до фінустанов за кордоном. Вони тепер теж отримали змогу надавати свої послуги в Україні на рівні із нашими гравцями фінансового ринку.
Часу, аби повноцінно підготуватися до запровадження “митного безвізу”, в експортерів, імпортерів, перевізників та фінустанов небагато. Адже вже за 3 місяці, 3-го лютого – усі його норми стануть обов’язковими. Нині митні брокери просять відтермінувати запровадження “митного безвізу” до перемоги, оскільки тоді вантажі не будуть зосереджуватись в одному регіоні. І роботі митників не заважатимуть “повітряні тривоги” – бо зараз мусять переривати роботу. А компанії, залучені у перевезеннях сподіваються, що найближчим часом все налагодиться. І глобальні зміни не будуть такими стресовими.
熟悉