• укр
  • eng
  • pol
  • 中文
  • рус
Для людей з порушенням зору
Для людей з порушенням зору

Відбулось перше засідання оновленого Комітету з підтримки експорту та інвестицій при КТПП під головуванням Віктора Шевченка

2021 рік – ключові виклики для українських експортерів. Саме під таким гаслом 23 грудня відбулось засідання Комітету підтримки експорту та інвестицій при Київській торгово-промисловій палаті.

За попередньо проведеним опитуванням серед членів Київської ТПП було виявлено, що однією з головних «больових» точок бізнесу є експорт товарів та послуг. Для допомоги та сприяння бізнес-експортерам в цьому питанні було оголошено про перезапуск Комітету підтримки експорту та інвестицій, який має стати реальним інструментом українського бізнесу.

Комітет вже нараховує 33 компанії та включає представників державних структур із Міністерства закордонних справ, Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Державної митної служби та Офісу з просування експорту.

Новообраний голова Комітету Віктор Шевченко – співвласник та генеральний директор групи логістичних компаній “ZAMMLER” – розповів про завдання та бачення можливостей роботи Комітету на 2021 рік: «Ми зберемо думки бізнесу щодо першочергових та нагальних питань у вигляді анкетування, а вже у січні перенесемо це на конкретний план дій із конкретними цілями та завданнями. На кінець року ми маємо вийти з результатами по ефективності роботи. Жодних розмитих формулювань, лише реальні справи – так звик в бізнесі, так спробую й під час головування в Комітеті».

Віце-президент Київської торгово-промислової палати Володимир Коляденко наполіг залучити усі наявні інструменти Київської торгово-промислової палати та Торгово-промислової палати України, серед яких:

  • представники торгово-промислових палат в різних країнах світу, що уповноважені представляти наші інтереси;
  • посольства та дипломатичні місії за кордоном, Ради експортерів та інвесторів;
  • інформування та аналітика;
  • угоди про співпрацю із закордонними партнерськими торгово-промисловими палатами та новостворена громадська спілка «Міжнародний Київський клуб Партнерських палат»;
  • ділові ради, двосторонні та багатосторонні комісії;
  • участь у національних стендах на міжнародних виставках.

«Арсенал наших можливостей широкий. Найголовніше – його правильно використовувати», – підкреслив Володимир Коляденко. У планах – діджиталізувати процеси та створити сучасні електронні інструменти та платформи по підтримці та представлення інтересів бізнесу за кордоном. За його словами, важливе місце займає ознайомлення із програмами міжнародних фінансових організацій та з програмами міжнародної технічної допомоги малому та середньому бізнесу України в сфері експорту та інтернаціоналізації.  Київська торгово-промислова палата підготувала інформацію по всіх донорських програмах, які сьогодні працюють в Україні. Протягом січня буде розроблена анкета, що стане індикатором запитів і проблем. Це стане основою для роботи на 2021 рік.

Дмитро Пономаренко, директор Департаменту економічної дипломатії МЗС України, розповів, що МЗС здійснило перезавантаження Ради експортерів та інвесторів, тепер виходить на практичну відкриту роботу безпосередньо з компаніями, асоціаціями, торгово-промисловими палатами. Було впроваджено нові алгоритми взаємодії Ради та закордонних дипломатичних установ, запроваджено практику консультативних онлайн-брифінгів за участю керівників закордонних дипломатичних установ.

«Наше завдання – це пом’якшення негативних наслідків пандемії Ковід-19 для економіки України, яка знаходиться під впливом економічної рецесії; надання сприяння українським експортерам у пошуку контрагентів за кордоном і подолання існуючих торгівельних бар’єрів», – повідомив Дмитро Пономаренко. Він також поділився цілями міністерства на наступний рік:

  • сприяння українським виробникам-експортерам у виході на нові ринки, у тому числі пошуку нових товарних ніш для української продукції (високотехнологічної та агропромислової); захист прав та законних інтересів українського бізнесу за кордоном;
  • залучення прямих іноземних інвестицій в економіку;
  • включення України в багатосторонні міжнародні енергетичні, транспортні, інфраструктурні проекти, забезпечення зміцнення енергетичної безпеки України, зокрема в питаннях транзиту енергоносіїв і диверсифікації джерел їх постачання, залучення сучасних наукових розробок і технологій енергозбереження;
  • підвищення ролі України в глобальній продовольчій безпеці шляхом зміцнення позицій на світових ринках продовольства, збільшення експорту аграрної продукції.

Торгово-промислова палата увійшла до робочої групи з питань експорту на 2021 рік спільно з Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Олександра Штонда, начальник відділу взаємодії та комунікацій з експортерами Мінекономіки зазначила, що робоча група вже працює над операційним планом.

Участь у засіданні Комітету підтримки експорту та інвестицій взяв Ігор Рамусь – заступник начальника відділу походження товарів та адміністрування угод про вільну торгівлю Державної митної служби. Він поділився з учасниками Комітету новаціями у наступному році, серед яких забезпечення впровадження діагональної кумуляції Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, запровадження реалізації угоди про вільну торгівлю з державою Ізраїль, а також відпрацювання електронної сертифікації.

Заступник директора Офісу з просування експорту України Андрій Литвин, зазначив, що серед експортерів проводилося опитування з питань підтримки держави бізнесу. Найчисельнішим запитом є допомога у пошуку партнерів та просування бренду України. Саме на ці напрямки потрібно орієнтуватися в планах на майбутнє. Як підкреслив пан Литвин, ми також маємо сподівання на розвиток Експортно-кредитного агентства та страхування і кредитування експортної діяльності.

Представники компаній, що входять до складу Комітету підтримки експорту та інвестицій, висловили свою позицію щодо проблем з експортної діяльності: тарифне та нетарифне регулювання, потреба у державному фінансуванні представленості українських експортерів на міжнародних виставках, повільна діджиталізація та переведення отримання дозвільних документів, сертифікатів і т.п. у електронний формат, відсутність єдиної бази усіх структур, які можуть допомогти у експорті.

Комітет вже почав свою роботу та готує анкетування по вивченню запитів членів Палати з питань експорту, на основі якого у січні буде розроблена стратегія роботи на 2021 рік.

За матеріалами КТПП

Подати заявку
Дякуємо!

Найближчим часом наш фахівець
зв’яжеться з Вами

Познайомитися