Російська агресія б’є по економіці та бізнесу України, створюючи величезні проблеми для експортерів та імпортерів товарів. Через блокування портів, якими рухалося 65% експорту, Україна залишилася без морської логістики.
Авіаперевезення теж не працюють. Частина компаній змогли залишити літаки за кордоном, там вони займаються перевезенням гуманітарних вантажів. Деякі лайнери – заблоковані у Борисполі.
Десятки мільйонів тонн експортних вантажів на складах ( це передусім сільськогосподарська продукція) потрібно доправити негайно, аби не зіпсувалося.
Тож 13 спікерів, зокрема і представники ZAMMLER GROUP, і понад 200 учасників, під час онлайн-конференції шукали виходи – як перелаштуватися на роботу в умовах воєнного часу.
Захід відбувся спільно з Міністерством економіки України, Міністерством інфраструктури України, Комітетом підприємців сфери автотранспорту та логістики при ТПП України, Асоціацією міжнародних автомобільних перевізників України та представниками найбільших логістичних компаній.
Нині логістика з портів перемістилася на західний кордон України, каже заступник міністра економіки Тарас Качка. Але водночас весь світ розуміє, що блокада морських портів, особливо Одеси і Миколаєва, загрожує планеті голодом.
“Зі 160-ти млн тонн вантажів нашого експорту – 117 млн тонн експортувалося через морські порти, це дві третини всього експорту. 99% кукурудзи – 24.5 млн тонн екпортувалося морем. Те саме стосується соняшникової олії. Ми бачимо ентузіазм наших аграріїв з відновлення експорту – за березень експортували 1 млн 100 тисяч тонн кукурудзи. Але це в 4 рази менше ніж в лютому. Більше половини – це кораблі які встигли залишити порти, і лише 200 тисяч тонн були перевезені вагонами. В портах застрягло близько мільйона тонн соняшникової олії,” пояснює Тарас Качка.
Замінити порти не може й залізниця. Україна має 12 прикордонних переходів з чотирма сусідніми країнами, але активно використовуються лише 3 – Ізов, Ужгород і Чоп, нині вони перевантажені.
Тому коли основна надія на автоперевезення – уряд щодня працює з Єврокомісієїю над тим, щоби максимально спростити або відмовитися від використання дозволів. Нині вони ще є в наявності по всіх країнах, але відновлення економічної діяльності посилить дефіцит, бо всі товари підуть через західний кордон.
“Закрились порти і все поїхало колесами та залізницею, але залізниця потягне десь 25% експорту,” – каже заступник міністра інфраструктури Мустафа Найєм.
Багато компаній, що займалися внутрішніми перевезеннями, тепер переключаться на зовнішні, міжнародні. Тому уряд намагається максимально спростити їхню роботу
“Досягли звільнення від дозволів на вантажні перевезення з такими країнами як Угорщина – до 30 квітня звільнення від усіх дозволів – транзитних і двосторонніх, Італія – до 30 червня, Латвія Естонія – до кінця року, Болгарія, Грузія, Туреччина, Литва – на період воєнного стану, Словаччина, Румунія – скасовані транзитні дозволи. Наша велика мета – транспортна лібералізація з усіми країнами сусідами,” наголошує Найєм.
З тим, що вже зараз слід займатися вирішенням проблеми дозволів і розвитком пунктів перетину, погоджується і Олександр Кирилюк – директор департаменту міжнародних наземних перевезень ZAMMLER GROUP. Адже черги на кордоні були і до війни, а коли економіка почне відновлюватися – навантаження стане величезним.
“Автоперевезення вже перейшли від режиму паніки і шоку до якоїсь плавності. Експорт переважає імпорт, у тому числі за вартістю перевезень, чого не було давно. Вивозиться все що було на складах або з тих підприємств, які зараз працюють. Утім об’єм роботи нині 20-30 % від довоєнного рівня. Дехто з гравців ринку взагалі зараз не проводить ніяких операцій,” каже Кирилюк.
Серед основних проблем він виокремлює брак водіїв, ліміт на пальне, низьку ліквідність та проблеми з оборотними коштами. Багато кредитних установ зараз працюють лімітовано – у зв’язку з цим ринок повністю перебудувався і переходить у режим часткової або повної передоплати за товари або за транспортні послуги.
Ситуацію із морськими перевезеннями після початку війни охарактеризувала Тетяна Лизогуб, керівниця відділу морських контейнерних перевезень ZAMMLER.
“Імпортний контейнерний потік нині переживає шоковий стан, багато контейнерів застрягло у портах перевантаження і найближчих до України, таких як Констанца і Гдиня, Гданськ. Є контейнери що застрягли в Італії, Туреччині та Греції,” каже Лизогуб.
А основна проблеми імпортерів нині – відсутність складських приміщень. Компанії не можуть вивозити контейнери, бо отримувачам ніде їх розмістити. Важко знайти склади не лише на території Румунії і Польщі, але у західній Україні. Крім того, бракує автотранспорту, котрий може забрати вантажі з портів, а іноземні водії не хочуть їхати до України.
У зв’язку з війною в Україні транспортники просять уряд звернутися до відповідних міністерств Румунії, Польщі та Туреччини, аби вони збільшили термін портового зберігання для українських отримувачів.
Крім того, українські підприємці просять представників бізнесу інших країн збільшити період безкоштовного використання контейнерного обладнання.
Познайомитися